- плодитися
- —————————————————————————————плоди́тисядієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
плодитися
Смотреть что такое "плодитися" в других словарях:
плодитися — пло/диться, недок. 1) Давати численне потомство, розмножуватися (про тварин, рослини). || розм. Заводити численне потомство (про людей). || розм. З являтися на світ, народжуватися (звичайно у великій кількості). 2) Те саме, що водитися 2). 3)… … Український тлумачний словник
вестися — веде/ться; мин. ч. ві/вся, вела/ся, вело/ся; недок. 1) Відбуватися, здійснюватися, тривати. 2) безос. Бути у звичаї, узвичаєним. 3) розм. Бути в наявності, існувати. 4) розм., заст. Жити, плодитися. 5) безос. Іти, складатися так чи інакше (про… … Український тлумачний словник
виплоджуватися — ується, недок., ви/плодитися, иться, док. Народжуватися, з являтися на світ … Український тлумачний словник
водитися — воджу/ся, во/дишся, недок. 1) з ким, розм. Знатися, мати справу, дружити, приятелювати з ким небудь. || Ходити з ким небудь. 2) тільки 3 ос. одн. і мн. Плодитися, жити, бути (про тварин, птахів тощо). || перен. Бути в наявності (про неживі… … Український тлумачний словник
плідність — ності, ж. 1) Здатність регулярно давати приплід, плодитися. 2) перен. Практична, безумовна користь; плодотворність. 3) перен. Здатність створювати що небудь у великій кількості … Український тлумачний словник
плодовитість — тості, ж. 1) Здатність регулярно давати приплід, плодитися (у 1 знач.). 2) перен. Здатність створювати що небудь у великій кількості … Український тлумачний словник
вестися — 1 дієслово недоконаного виду відбуватися; бути в наявності; плодитися про худобу вестися 2 дієслово недоконаного виду складатися про умови життя; щастити; бути у звичаї безос … Орфографічний словник української мови
виплодитися — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
